Словарь української мови (1924)/обзив
| ◀ обзеленкуватий | Словарь української мови О обзив |
обзиватися ▶ |
|
Обзи́в, ву, м. Отзывъ, откликъ, отвѣтъ. Добре я стряснув двері аж тричи й питаю — хто в хаті? Обзиву не було, наче не було нікого в хаті. Новомоск. у.