Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обихідка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обихідка
Берлін: Українське слово, 1924

Обихі́дка, ки, ж. = Обіхідка. Може якого шага уторгував би, то й було б на обихідку. Рудч. Ск. II. 25.