Словарь української мови (1924)/обкидати
| ◀ обквітчати | Словарь української мови О обкидати |
обкидатися ▶ |
|
I. Обкида́ти, да́ю, єш, сов. в. обки́дати, даю, єш, гл. 1) Обкидывать, обкидать. 2) Забрасывать, забросать. Обкидали мене болотом. 3) Обметывать, обметать. Обкидай комір заполоччу.
II. Обкида́ти, да́ю, єш, сов. в. обки́нути, ну, неш, гл. Откидать, откинуть. Обкинь сніг коло кошари, щоб можна було випустить овечки на двір. Васильк. у.