Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обкидатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обкидатися
Берлін: Українське слово, 1924

Обкида́тися, да́юся, єшся, сов. в. обки́датися, даюся, єшся, гл. Откидывать, откидать отъ себя. Діла не обки́даєшся. Столько дѣла, что не успѣешь всего сдѣлать. Мир. Пов. I. 128.