Словарь української мови (1924)/облоки

by Борис Грінченко

◀ обложитися

Словарь української мови Борис Грінченко О облоки

обломити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обло́ки, ків, м. мн. = Оболоки. Буйний вітер, розгонь хмари, облоки очисть. Чуб. V. 2. Сидить Господь Ісус Христос на святих облоках. Грин. III. 148.