Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/облічити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
облічити
Берлін: Українське слово, 1924

Облічи́ти, чу́, чиш, гл. Счесть, сосчитать. Облічив усе добро.