Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/облічитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
облічитися
Берлін: Українське слово, 1924

Облічи́тися, чу́ся, чишся, гл. Сдѣлать разсчетъ. Пив, гуляв цілий тиждень, а як облічився з шинкарем, то й нічим заплатити.