Словарь української мови (1924)/облічитися
Зовнішній вигляд
◀ облічити | Словарь української мови О облічитися |
облога ▶ |
|
Облічи́тися, чу́ся, чишся, гл. Сдѣлать разсчетъ. Пив, гуляв цілий тиждень, а як облічився з шинкарем, то й нічим заплатити.