Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обманювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обманювати
Берлін: Українське слово, 1924

Обма́нювати, нюю, єш, сов. в. обмани́ти, ню́, ниш, гл. Обманывать, обмануть. Оттак наші сіромахи жидів обманюють: виніс сім мішків із погріба глини та шажка й луп! Ном. № 10595. Наталка обманювала вас, коли казала, що ви їй не рівня. Котл. НП. 355.