Словарь української мови (1924)/обносити
Зовнішній вигляд
◀ обновлятися | Словарь української мови О обносити |
обночувати ▶ |
|
Обно́сити, шу, сиш, сов. в. обне́сти́, несу́, се́ш, гл. 1) Обносить, обнести. Він так щиро всіх обносить горілкою. 2) Злословить на кого, клеветать, оклеветать. Вх. Зн. 42.
Обно́си́ти, ся. См. Обношувати, ся.