Словарь української мови (1924)/обночувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обночувати
Берлін: Українське слово, 1924

Обночува́ти, чу́ю, єш, гл. Переночевать. Рідні — крий Божа Мати, та ні в кого обночувати. Ном. № 9338.