Словарь української мови (1924)/обоз
| ◀ обоє | Словарь української мови О обоз |
обозний ▶ |
|
Обо́з, зу, м. Лагерь, станъ. Сина посилав до військового обозу, а сам знав одну церкву. К. ЧР. 14. Пусти мене, коменданте, з обозу до дому. Чуб. V. 332.
| ◀ обоє | Словарь української мови Борис Грінченко О обоз |
обозний ▶ |
|
Словарь української мови — О
обоз
Борис Грінченко
1924
Обо́з, зу, м. Лагерь, станъ. Сина посилав до військового обозу, а сам знав одну церкву. К. ЧР. 14. Пусти мене, коменданте, з обозу до дому. Чуб. V. 332.