Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обоз

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обоз
Берлін: Українське слово, 1924

Обо́з, зу, м. Лагерь, станъ. Сина посилав до військового обозу, а сам знав одну церкву. К. ЧР. 14. Пусти мене, коменданте, з обозу до дому. Чуб. V. 332.