Словарь української мови (1924)/обозний

by Борис Грінченко

◀ обоз

Словарь української мови Борис Грінченко О обозний

обойко ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обо́зний, ного, м. Въ старомъ козацкомъ войскѣ: высшій военный чиновникъ, завѣдывающій обозомъ и артиллеріей, начальникъ штаба. Забрали гетьмана Остряницю, обозного Сурлика. Стор. М. Пр. 161.