Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обойко

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ обозний Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обойко 		оболок ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Обо́йко, числ. Ум. отъ обоє. Хлопець і дівчинка, обойко як з воску вилились у матір. ЗОЮР. II. 33.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/обойко&oldid=478629