Словарь української мови (1924)/оболона

by Борис Грінченко

◀ оболок

Словарь української мови Борис Грінченко О оболона

оболонь ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Оболо́на, ни, ж. 1) Кожа, оболочка. Вх. Лем. 441. 2) Оконное стекло. 3) Дверца кареты. ЗОЮР. II. 54. Ум. Оболо́нка. МВ. (О. 1862. I. 92). А з оболонками вікно в садочок літом одчинялось. Шевч.