Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обомліти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ оболонь Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обомліти 		обопільний ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Обомлі́ти, млі́ю, єш, гл. Обомлѣть. То удова, старая жона, коня уздріла, — вся обомліла. Макс.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/обомліти&oldid=478633