Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обопільний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обопільний
Берлін: Українське слово, 1924

Обопі́льний, а, е. Взаимный, обоюдный. Чуб. VI. 339.