Словарь української мови (1924)/обороняти
| ◀ оборонник | Словарь української мови О обороняти |
оборонятися ▶ |
|
Обороня́ти, ня́ю, єш, сов. в. оборони́ти, ню́, ниш, гл. Защищать, защитить. Він од вовків оборонить. Чуб. Оборони мене й мою матінку од лютого ворога. Стор. I. 77. Як би оддала дочку заміж, то й мала б, хто вас обороняв би. Котл. НП. 367.