Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оборонник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оборонник
Берлін: Українське слово, 1924

Оборо́нник, ка, м. = Оборонець. Ум. Оборо́нничок. Батечку, мій голубчику, мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини. Г. Барв. 274.