Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оборуч

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оборуч
Берлін: Українське слово, 1924

Обо́руч, нар. = Обіруч. Підняв його оборуч. О. 1862. VIII. 9.