Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обповзати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обповзати
Берлін: Українське слово, 1924

Обповза́ти, за́ю, єш, сов. в. обповзти́, зу́, зе́ш, гл. Оползать, оползти.