Словарь української мови (1924)/обрушати

by Борис Грінченко

◀ обручка

Словарь української мови Борис Грінченко О обрушати

обрушитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обруша́ти, ша́ю, єш, сов. в. обру́шити, шу, шиш, гл. Потрясать, потрясти, поколебать; обваливать, обвалить. Ти нам чисто всю хату обрушив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.