Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обсіктися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обсіктися
Берлін: Українське слово, 1924

Обсі́ктися, чу́ся, че́шся, гл. 1) Лишиться всего. Обсікся, нічого нема. Ном. № 1852. 2) Ко́ні обсіклися. Лошади оббили ноги.