Словарь української мови (1924)/обування

by Борис Грінченко

◀ обтяти

Словарь української мови Борис Грінченко О обування

обувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обува́ння, ня, с. Надѣваніе обуви, обуваніе. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуванням, то одяганням надолужу. Ном. № 10851. Ум. Обува́ннячко.