Словарь української мови (1924)/обувати
| ◀ обування | Словарь української мови О обувати |
обуватися ▶ |
|
Обува́ти, ва́ю, єш, сов. в. обу́ти, бу́ю, єш, гл. Надѣвать, надѣть обувь, обувать, обуть. Червоні чоботи обула. Котл. Ен. Він мене обував.
| ◀ обування | Словарь української мови Борис Грінченко О обувати |
обуватися ▶ |
|
Словарь української мови — О
обувати
Борис Грінченко
1924
Обува́ти, ва́ю, єш, сов. в. обу́ти, бу́ю, єш, гл. Надѣвать, надѣть обувь, обувать, обуть. Червоні чоботи обула. Котл. Ен. Він мене обував.