Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обурюватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обурюватися
Берлін: Українське слово, 1924

Обу́рюватися, рююся, єшся, сов. в. обу́ритися, рюся, ришся, гл. 1) Обрушиваться, обрушиться, повалиться. Упала криша, так і засипало сіни… столя обурилась. О. 1862. VIII. 10. 2) Возмутиться, вознегодовать.