Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обшмарувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обшмарувати
Берлін: Українське слово, 1924

Обшмарува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Обмазать чѣмъ-либо маслянистымъ, дегтемъ и пр. 2) Обмыть, оббить (дождемъ). Стіни осінні дощі обшмарували, — голими ребрами хата світить. Мир. ХРВ. 174.