Словарь української мови (1924)/обшматувати
| ◀ обшмарувати | Словарь української мови О обшматувати |
обшморгати ▶ |
|
Обшматува́ти, ту́ю, єш, гл. Оборвать, изорвать въ куски на комъ одежду. Ввійшов старий у хату обшматований побитий. Грин. II. 171. Обірваний та обшматований який. Мир. ХРВ. 216.