Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обітяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обітяти
Берлін: Українське слово, 1924

Обітя́ти, тну́, неш, гл. = Обтяти. Вона мені молодому кучерики обітяла. Грин. III. 629.