Словарь української мови (1924)/обіцятися
Зовнішній вигляд
◀ обіцяти | Словарь української мови О обіцятися |
обіч ▶ |
|
Обіця́тися, ця́юся, єшся, гл. Обѣщаться. Він мені обіцявся теличку, та хоч би свинку дав. Харьк. Обіцявся всім дружкам по перстінку дати. Лукаш. 94.