Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обіцятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обіцятися
Берлін: Українське слово, 1924

Обіця́тися, ця́юся, єшся, гл. Обѣщаться. Він мені обіцявся теличку, та хоч би свинку дав. Харьк. Обіцявся всім дружкам по перстінку дати. Лукаш. 94.