Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обіщати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обіщати
Берлін: Українське слово, 1924

Обіща́ти(ся), ща́ю(ся), єш(ся), гл. Обіцяти, ся.