Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/огир

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
огир
Берлін: Українське слово, 1924

О́гир, ра, м. = Огер. Прискочив перше до Камили, як огир добрий до кобили. Котл. Ен. VI. 61.