Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оглядатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оглядатися
Берлін: Українське слово, 1924

Огляда́тися, да́юся, єшся, сов. в. огля́дітися, джуся, дишся, гл. 1) Оглядываться, оглянуться, осматриваться, осмотрѣться. Летить орел по над морем та й не оглядається. Мет. 64. Оглядайся на задні колеса. Ном. № 4305. 2) Только сов. в. Хватиться. Оглядівся пан, уранці вставши, аж у його покрали. Рудч. Ск. I. 197. Візьми, дурний, та й застроми два свердли… Коли сьогодні огляжуся, — аж і сліду не знать, де стреміли. Мир. ХРВ. 267.