Словарь української мови (1924)/огоня
| ◀ огонь | Словарь української мови О огоня |
огорнути ▶ |
|
Ого́ня, ні, ж. 1) Обгонъ, объѣздъ плугомъ или раломъ при паханьѣ нивы отъ периферіи къ серединной линіи. Кіев. г. 2) Участокъ земли, занимаемый работникомъ при паханіи такого рода. Орати в огоню. Як доореш цю огоню, то випрягай воли. Кіев. г.