Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/огоня

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
огоня
Берлін: Українське слово, 1924

Ого́ня, ні, ж. 1) Обгонъ, объѣздъ плугомъ или раломъ при паханьѣ нивы отъ периферіи къ серединной линіи. Кіев. г. 2) Участокъ земли, занимаемый работникомъ при паханіи такого рода. Орати в огоню. Як доореш цю огоню, то випрягай воли. Кіев. г.