Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/огортати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
огортати
Берлін: Українське слово, 1924

Огорта́ти, та́ю, єш, сов. в. огорну́ти, ну́, неш, гл. = Обгортати, обгорнути. Візьме її та й огорне в ризу золотую. Шевч.