Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/огорчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
огорчати
Берлін: Українське слово, 1924

Огорча́ти, ча́ю, єш, сов. в. огорчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Огорчать, огорчить. Чи вам дочки, чи вам синочки гірке слово сказали? Чим вони вас огорчили? Мил. 200. Думаю: як його й огорчати їх. Г. Барв. 202.