Словарь української мови (1924)/одиначка
Зовнішній вигляд
◀ одинак | Словарь української мови О одиначка |
одинець ▶ |
|
Одина́чка, ки, ж. 1) Единственная дочь. Батько й мати любили мене, одиначку, вельми. Г. Барв. 230. Що то вже одиначка! Ном. № 9324. 2) Рублевый кредитный билетъ. Він дав мені троячку, а я йому здачі одиначку, а мені осталось два рублі. Новомосковск. у. (Залюбов.).