Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/одночасний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
одночасний
Берлін: Українське слово, 1924

Одноча́сний, а, е. 1) Одновременный. 2) Современный.