Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/одночасник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
одночасник
Берлін: Українське слово, 1924

Одноча́сник, ка, м. Современникъ (чей).