Словарь української мови (1924)/одночасно
| ◀ одночасник | Словарь української мови О одночасно |
однояй ▶ |
|
Одноча́сно, нар. 1) Одновременно. 2) Современно (съ чѣмъ).
| ◀ одночасник | Словарь української мови Борис Грінченко О одночасно |
однояй ▶ |
|
Словарь української мови — О
одночасно
Борис Грінченко
1924
Одноча́сно, нар. 1) Одновременно. 2) Современно (съ чѣмъ).