Словарь української мови (1924)/одуван
Зовнішній вигляд
◀ одубіти | Словарь української мови О одуван |
одуд ▶ |
|
Одува́н, на, м. Названіе горшка въ загадкѣ. Як жив одуван, всіх людей годував, а як пропав одуван, — ніхто й кісток не сховав. ХС. III. 62.