Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/окид

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
окид
Берлін: Українське слово, 1924

О́кид, ду, м. Оставшіеся на убранной нивѣ колосья. Окид на птицю, нехай і вона поживляється. Харьк. г.