Словарь української мови (1924)/окидати
Зовнішній вигляд
◀ окид | Словарь української мови О окидати |
окидь ▶ |
|
Окида́ти, да́ю, єш, сов. в. оки́нути, ну, неш, гл. Окидывать, окинуть. Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих, скрізь ярим оком окидає. Котл. Ен.