Словарь української мови (1924)/окличен
Зовнішній вигляд
◀ оклинцювати | Словарь української мови О окличен |
окличник ▶ |
|
Окли́чен, окли́чний, а, е. Извѣстный. А був старшиною Грицько Коломниченко — по всьому війську барзе окличен. АД. I. 177.