Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оклинцювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оклинцювати
Берлін: Українське слово, 1924

Оклинцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Колышковъ, клиньевъ набить въ стѣну, передъ обмазкой. Мелася обмазувала хату, а я її оклинцював хоч помалу. Г. Барв. 414.