Словарь української мови (1924)/оклинцювати
| ◀ окликатися | Словарь української мови О оклинцювати |
окличен ▶ |
|
Оклинцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Колышковъ, клиньевъ набить въ стѣну, передъ обмазкой. Мелася обмазувала хату, а я її оклинцював хоч помалу. Г. Барв. 414.