Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/окликатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
окликатися
Берлін: Українське слово, 1924

Оклика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. окликну́тися, ну́ся, не́шся, гл. = Озиватися, озватися. Не расходилась та пісня по світу, не окликалась луною в лузі. Мир. ХРВ. 19. А тут до служби задзвонили, так я окликнувся уп'ять: „Хрестіться разом всі за мною!“ Алв. 26. Козак в лузі окликнувся. Котл. НП.