Словарь української мови (1924)/окликатися
| ◀ окликати | Словарь української мови О окликатися |
оклинцювати ▶ |
|
Оклика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. окликну́тися, ну́ся, не́шся, гл. = Озиватися, озватися. Не расходилась та пісня по світу, не окликалась луною в лузі. Мир. ХРВ. 19. А тут до служби задзвонили, так я окликнувся уп'ять: „Хрестіться разом всі за мною!“ Алв. 26. Козак в лузі окликнувся. Котл. НП.