Словарь української мови (1924)/оклоняти
| ◀ оклонити | Словарь української мови О оклоняти |
оклунок ▶ |
|
Оклоня́ти, ня́ю, єш, сов. в. оклони́ти, ню́, ниш, гл. Осѣнять, осѣнить. Ті ж іх тричі оклонивши вкупі образами, обливалися обоє гіркими сльозами. Мкр. Н. 25.