Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оклоняти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оклоняти
Берлін: Українське слово, 1924

Оклоня́ти, ня́ю, єш, сов. в. оклони́ти, ню́, ниш, гл. Осѣнять, осѣнить. Ті ж іх тричі оклонивши вкупі образами, обливалися обоє гіркими сльозами. Мкр. Н. 25.