Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/оклунок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
оклунок
Берлін: Українське слово, 1924

Оклу́нок, нка, м. = Клунок. Держи свій оклунок.... От насипав. Кв. II. 23. Ум. Оклу́ночок. Деяку шустелину свою зв'язала в оклуночок. Г. Барв. 238.