Словарь української мови (1924)/окоренитися

by Борис Грінченко

◀ окопуватися

Словарь української мови Борис Грінченко О окоренитися

окоренок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Окорени́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Укорениться, пустить корни. Переносно: крѣпко усѣсться. О, вже сів, окоренився! А не пора до дому? Константиногр. у.