Словарь української мови (1924)/окувати
| ◀ окублюватися | Словарь української мови О окувати |
окукобити ▶ |
|
Окува́ти, окую́, єш, гл. = Обкувати. Окує воза, то на чудо. Чуб. I. 154.
| ◀ окублюватися | Словарь української мови Борис Грінченко О окувати |
окукобити ▶ |
|
Словарь української мови — О
окувати
Борис Грінченко
1924
Окува́ти, окую́, єш, гл. = Обкувати. Окує воза, то на чудо. Чуб. I. 154.