Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/окукобити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
окукобити
Берлін: Українське слово, 1924

Окуко́бити, блю, биш, гл. Привести въ хорошій видъ, устроить. Мій батько ту хату був окукобив. Г. Барв. 53. Двір так окукобив, мов кубелечко. Г. Барв. 194.